Бухгалтерія зі смаком кави

Бухоблік чаю, кави та печива

По-перше, в бухобліку всю цю смакоту ми, як справжні бухгалтери, спочатку оприбуткуємо на склад: Дт 209 Кт 631. Первинка — накладна від постачальника. Якщо купуємо напої та їжу у платників ПДВ, отримаємо від них податковий кредит: Дт 641 Кт 631. Думаю, зайво нагадувати, що право на ПК є тільки за умови реєстрації вхідної ПН і не варто цим правом нехтувати: отримали зареєстровану ПН – сміливо включайте її у податковий кредит.

По-друге, списуємо смаколики на витрати в залежності від того, які саме працівники насолоджуються кава-паузами: адмінперсонал (рахунок 92), збутовики (рахунок 93) чи виробничий персонал (рахунки 23, 91). Витрати на чай-каву-капучіно для невиробничого персоналу (якщо такий є) спишемо на рахунок 949. Загалом, принцип простий: куди зарплата, туди і їжа: Дт 23, 91, 92,93, 949 Кт 209 — якось так. Первинка — акт списання, у якому ми напишемо, скільки смаколиків наша фірма з’їла за місяць, за день чи за тиждень. Звісно, ніхто це не буде вираховувати до останньої цукерочки, тому варто списати повністю все те, що було придбано у звітному місяці.

Фінрез не коригуємо…

По-третє, платники податку на прибуток не коригують фінрезультат на суми витрат на воду та смаколики – бо такого коригування у ПКУ просто немає. Так, смаколики дійсно зменшують оподатковуваний прибуток і позбавляють державу «величезної» суми податку на прибуток. А зате люди роблять паузи, п’ють каву, потім працюють ефективніше і збільшують прибуток фірми, чи не так?

…а ПДВ донараховуємо

По-четверте, потрібно буде донарахувати ПДВ за пп. «г» п. 198.5 ПКУ — адже вода та смаколики для цілей ПДВ не є господарською діяльністю підприємства – автори розділу ПКУ про ПДВ вважають, що і без чаю-кави можна ефективно працювати, якщо мати таке бажання. Добре, що хоча б прибутківці мають іншу думку…
Щодо питної води є нюанс – її можна оформити так, що це буде виглядати як забезпечення належних умов праці і тому ПДВ у вартості води можна буде не донараховувати. Але про це докладно поговоримо якось іншим разом…

Як заповнити ПН

Отже, тримайте чек-лист для заповнення зведеної ПН на донарахування ПДВ:
— дата складання ПН – будь яка дата до кінця звітного місяця, на яку ви вирішили нарахувати податкові зобов’язання, зокрема, можна це зробити і на дату акта списання напоїв та їжі;
— номер ПН – будь який номер, що не повторюється у поточній даті складання ПН. Всі інші нюанси щодо нумерації ПН не мають ніякого значення, тож не переймайтеся, якщо у вас щось з номером ПН пішло не ідеально;
— код ознаки зведеної ПН – 1;
— тип причини невидачі ПН покупцю – 13;
— у графі «Отримувач (покупець)» — власне найменування фірми, по суті ця графа дублюватиме графу «Постачальник (продавець)» — сам купив, сам все випив і з’їв;
— у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний ІПН «600000000000»;
— рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Таблична частина ПН, розділ Б:
— графа 2 — дати складання та порядкові номери ПН, отриманих від постачальників напоїв та смаколиків;
— графи 3.1, 3.2 та 3.3 – не заповнюються;
— графа 4 – вказується «грн»;
— графи 5, 6, 7, 8 , 9 – не заповнюються;
— графа 10 – вартість напоїв та їжі без ПДВ;
— графа 11 – сума ПДВ;
— графа 12 — не заповнюється.
Таблична частина ПН, розділ А: рядки VII-IX не заповнюються.

Чек-лист сформовано на підставі пунктів 8, 11 та 16 Порядку № 1307 (посилання на нього у першому коментарі).

Зареєструвати таку ПН слід у загальні строки, передбачені п. 201.10 ПКУ:
— якщо склали її з 1 по 15 число – маєте зареєструвати до кінця місяця;
— якщо склали її з 16 по останній день місяця – зареєструйте до 15 числа наступного місяця.