Податкові казочки про 12 місяців
Календарні місяці у Податковому кодексі
У попередньому пості ми розбирали, що таке календарний рік. Але у ПКУ зустрічається ще один календарний період, при визначенні якого виникають питання. Це 12 календарних місяців, які згадуються у тексті ПКУ вісім разів:
- п. 100.7 ПКУ – відстрочення сплати податків – не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу;
- пп. 170.7.5 ПКУ – фізособа – набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, крім допомоги, наданої на лікування, право на використання якої становить не більше 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги.
- п. 181.1 ПКУ – за останні 12 календарних місяців визначається загальна сума оподатковуваних та звільнених від ПДВ операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
- пп. (а) п. 184.1 ПКУ – за останні 12 календарних місяців визначається загальна сума оподатковуваних та звільнених від ПДВ операцій для добровільного анулювання реєстрації платником ПДВ.
- п. 189.2 ПКУ – якщо зворотна тара не повертається відправнику протягом 12 календарних місяців з моменту надходження, вартість такої тари включається до бази оподаткування ПДВ отримувача.
- п. 209.6 ПКУ – є нюанси визначення підприємства як сільськогосподарського, якщо воно провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців.
- п. 292.2 ПКУ – окремі правила визначення доходу ЮО-єдинника від продажу ОЗ, якщо такі ОЗ продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію.
- пп. 3 п. 292.11 ПКУ – до доходу єдинника не включається поворотна фіндопомога, отримана та повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
І що це таке, власне?
ПКУ не містить визначення терміну “календарний місяць”, тому звертаємося до судової практики.
Ухвала вищого адміністративного суду від 02.08.2006 р.
Календарний місяць — це відповідний місяць року за календарем (січень, лютий, березень тощо), починаючи з першого по останній день кожного місяця у календарному році (який становить період з 1 січня по 31 грудня).
І як їх правильно порахувати?
Зокрема, потенційним платникам ПДВ (п. 181.1 ПКУ) потрібно кожний місяць відслідковувати досягнення обсягу операцій з метою обов’язкової реєстрації платником ПДВ: кожний місяць беремо період з 11 попередніх місяців та поточного місяця.
Наприклад, у січні 2020 р. слід взяти суми операцій за лютий 2019 – січень 2020 р. Якщо у січні 2020 року буде перевищено обсяг операцій в 1 млн грн, то до 10 лютого 2020 року слід подати заяву про реєстрацію платником ПДВ (п. 183.2 ПКУ).
Єдинникам доводиться рахувати 12 календарних місяців з певного дня: введення в експлуатацію ОЗ або з дня отримання ПФД. Як?
Податківці у “ЗІР” підкатегорії 108.01.02 пишуть: «платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги». Тут вони хоча б визначили конкретну дату, коли слід визнати дохід. А от на питання, як рахувати календарні місяці – відповіді немає, мовляв, визначайтесь якось самі.
Я думаю, що календарні місяці треба починати рахувати саме з дня отримання ПФД.
Наприклад, єдинник отримав ПФД 23 квітня 2019 року. 12 календарних місяців рахуємо так:
- квітень 2019 (незважаючи на те, що він буде неповним місяцем)
- травень 2019
- червень 2019
- липень 2019
- серпень 2019
- вересень 2019
- жовтень 2019
- листопад 2019
- грудень 2019
- січень 2020
- лютий 2020
- березень 2020
Якщо до 31 березня 2020 року ПФД не повернули, то 1 квітня 2020 року включаємо її в дохід.
Якщо повернемо ПФД 2 квітня 2020 року, це вже не допоможе уникнути сплати ЄП – нарахований дохід вже не коригується.
Так само рахуємо і 12 місяців з дня введення ОЗ в експлуатацію.